День пам’яті та примирення

  • 1993

Раніше, у цей день, увесь світ говорив - «Ніколи знову». Та сталося інакше.

Зараз, як і в роки Другої світової війни, українці воюють з жорстоким і цинічним агресором.

Сьогодні ми відзначаємо День пам’яті та примирення та річницю Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, бо серцем, душею та розумом відчуваємо, що найдорожчим є Мир, найсвятішою - Перемога над ворогом, який бажає смерті ближнього, зазіхає на чуже, зневажає твою Батьківщину, віру, культуру, твоє право на життя і свободу.

Скільки б не минуло часу, а День Перемоги завжди буде світлим днем зі сльозами на очах.

Нажаль, цей травень українці зустріли зі зброєю в руках, у боротьбі з російськими окупантами, які посягнули на незалежність і територіальну цілісність України.

Ми схиляємо голови перед світлою пам'яттю героїв, які захистили нас в 20-му сторіччі, добровольців та бійців Збройних Сил України, які загинули на Східному кордоні вже у наш час, всіх, хто загинув у боротьбі з ненависним ворогом, захищаючи рідну землю. Віддаємо глибоку шану кожному, хто боровся за Вільну та Соборну Україну.

Миру всім нам, єдності, свободи, щастя, злагоди та добробуту кожній родині!